Українська стійкість, як вона є
Історія Олега Гонтаренко показала наскільки вразливими під час війни залишаються люди з інвалідністю. На другий день нового року російська ракета поцілила в його багатоповерхівку. Майже годину 62-річному киянину довелось провести під завалами. На щастя, він вижив, його вчасно врятували працівники ДСНС України. Але втратив все, що мав: квартиру, автівку, особисті речі.
Машина мала для чоловіка надважливе значення. Він має інвалідність від народження, через зріст 1 метр 5 см пересувається на милицях, а громадський транспорт для нього є майже недоступним. Тому їздити містом міг тільки автомобілем.
Олег жив один, ще до війни у нього не стало брата та мами, родичів не має.
Після обстрілу він залишився без житла та єдиного засобу пересування. Того ж дня волонтери оголосили збір коштів на допомогу Олегу Гонтаренку. І лише за декілька днів потрібна сума, навіть більше, на придбання нового житла була вже зібрана.
Це і є формула української стійкості – безкінечна взаємопідтримка, здатність за одну мить згуртуватись та допомогти одне одному. Ніколи не залишатися осторонь від чужої біди. Ба більше, для всіх нас вже не існує поняття чужа біда, будь-яке лихо відгукується в серці як своє.
